###Эрик БИКФАЛВИ: «Мне комфортно играть в Волыни» ###

-Еріку, ти дуже вдало розпочав цей сезон. Асист у першому матчі проти «Динамо», блискучий гол «Таврії» у Луцьку. Далі твоя гра була не такою яскравою, а після поразки у Севастополі довелося почути чимало критики для Бікфалві. Що сталося із твоєю грою?
- Так, розпочав я у піднесеному настрої, в хорошій формі. Відчував це, бо все вдавалося. Потім прийшла серії травм. Незначних ушкоджень, але таких, які не дозволяли грати на повну силу, приблизно у півсили довелося грати. Я їх заліковував і отримував нові ушкодження. Я розумію, що цей сезон не є «моїм», принаймні не таким стабільним, як минулий. І розумію, що вболівальникам не хочеться читати про мої проблеми, а треба бачити хороші гру і голи. Але все, що можу сказати, це те, що найкращі матчі все ж попереду.

- Тим більше, що сезон ще не закінчився, попереду весняні матчі...-
- Я вважаю, що гравець, який не зіграв на всю потужність у першій частині, внутрішньо ще краще налаштується на другу половину, аби довести свою придатність і кваліфікацію.

- Експерти і головний тренер «Волині» вважають, що «Волинь» не дорахувалася принаймні 7-8 «законних» очок. Ти підтримуєш цю думку?
- Ми дуже швидко повірили у перемогу в таких матчах. А грати треба 95 чи 97 хвилин! В Кубку пропустили також на 110-ій...- Тому справді – приблизно на 6-8 очок ми могли б набрати більше, якби не голи на останніх хвилинах чи секундах.

- Еріку, ти нині граєш переважно під нападником. Чи це твоє улюблене місце на полі?
- Я гравець центру поля, тут найкраще себе почуваю. Зараз частіше граю під Шумахером, така є установка тренера. В деяких матчах це спрацювало добре, в деяких – гірше. Не можу знову не згадати про гру із «Севастополем»...- Стільки моментів тоді не використав.

- За останні кілька років у тебе змінилося кілька головних тренерів. Чи важко звикати до специфіки кожного з них?
- Тут все нормально. Кожний тренер має власне бачення ситуації в команді, специфіку тренувань. Ми граємо у професійний футбол, у якому гравці звикають до тренерів, а не навпаки.

- І влітку, і восени інтернетом ширилася інформацію про те, що тобою зацікавилися українські клуби. Чи правда це?
- Це питання не до мене. Мені комфортно грати у «Волині», а всіма юридичними та фінансовими питаннями займається агент і відповідно клуб.

- Знову ж таки румунські сайти писали, що ти хочеш грати в угорській збірній...-
- Це так, я б хотів спробувати сили у національній збірній цій країни. Це швидше намір, бажання зіграти за угорців, адже я розумію, що зіграв чимало матчів за румунську «молодіжку», кілька разів був навіть її капітаном.

- Якщо до збірної не викликаєшся, як проводиш вихідні дні під час перерв у чемпіонаті?
- До Румунії ж недалеко (посміхається), якщо є нагода і час, їду додому, до мами.

- А як стосовно поїздок в інші українські міста?
- Окрім тих міст, в яких проводили матчі, познайомився зі Львовом та Києвом ближче. Їздив туди із дружиною. Була нагода й у найближчі польські міста завітати.

- Нині ти не один румунський гравець у «Волині». Вам із Матеєм легше порозумітися в атаці?
- Не можу сказати, що ми великі друзі, але товаришуємо ще із «Стяуа», коли певний час разом грали. Звісно, легше, коли можеш перекинутися кількома словами із співвітчизником. Мені поталанило, бо коли я прийшов у «Волинь», то багато що допоміг мені Сильвіу Ізіорану. Це було комфортно для мене. Тепер я «адаптовую» Матея.

- Знаю, що нещодавно група гравців «Волині» розпочала вчити російську мову. Ти серед них?

- Так, але можу похвалитися, що знаю мову краще, ніж багато інших легіонерів «Волині». Просто побув у Луцьку трохи більше часу, а коли приїхав до вас, то встановив в айфоні додаток україно-румунський. Він допоміг вивчити найголовніші слова та фрази.

- Було важко?
- На початках важко, тепер можу легко сам порозумітися у ресторані чи на вулиці. Головне – бажати вивчити мову, адже щоб там не казали, але на полі крім розуміння «мови футболу» є ще підказки партнерів чи настанови тренерів. Їх також потрібно розуміти.

- В одному з інтерв`ю офіційному сайті ти розповів про своє хобі – малювання. За останній рік твоя галерея поповнилася новими картинами?
- На жаль, ні. Причина одна – не мав часу для цього. Тому вже майже рік, як не брався за пензля...- Дуже чекаю цих канікул, щоб розпочати все знову. Це дуже заспокоює, переключає мозок. Тим більше, що маю кілька нових ідей для картин.

- Насамкінець запитання все ж суто футбольне: наступний матч «Волинь» проведе проти «Таврії». Чи змінилася гра цієї команди порівняно із першим матчем у Луцьку?
- Ще не можу відповісти на ваше запитання. На цьому тижні нас чекає тактичне заняття, розбір гри «Таврії», перегляд відео. Ми завжди дуже ретельно це робимо. Перед перервою треба брати очки і йти на канікули із хорошим настроєм. Що може найкраще надихнути на відпочинок в грудні, як шість очок в двох завершальних матчах року?

ФК Волинь