###Осінні підсумки. Волинь. У пошуках стабільності ###

"Волинь" – одна із найменш стабільних команд нашого чемпіонату. Ця нестабільність проявляється в результатах, які є похідними під нестабільності в кадрових питаннях, в організаційних моментах, у фінансуванні. "Волинь", зважаючи на турнірну ситуацію, яка нині існує в українській Прем'єр – лізі, може почуватись безпечно і не думати про виліт, втім, це, напевно, єдина радість для лучан. Віталій Кварцяний заявляв, що колектив хоче і може боротись за місце у десятці, але виграти цю боротьбу "Волині" буде дуже складно.

Власне, колектив і тримається на своєму рівні завдяки роботі Кварцяного. Віталій Володимирович вже не просто тренер "Волині" – а й її президент, а також голова місцевої Федерації Футболу. Вболівальникам луцького колективу залишається тільки сподіватись, що здоров'-я і натхнення Віталію Володимировичу вистачить для боротьби не тільки на футбольному полі, а й у кабінетах.

Трансферна діяльність

"Волинь" влітку трансферну діяльність вела не від потреб, а, швидше, від можливостей. Тобто, в клубі заявляли про проблеми із фінансуванням, тому підсилення "хрестоносці" шукали у вигляді вільних агентів. Вже по ходу сезону – після одного з провальних матчів – адміністрація клубу вдалась навіть до неординарного ходу: вивісила на офіційному сайті оголошення про набір на перегляд всіх бажаючих- експеримент, що зрозуміло, не вдався. Але навряд чи й очікувався ефект: нетрадиційний хід мав, швидше, виховний характер.

Попри те, "Волинь" влітку серйозно оновилась. Завершуючи ще минулий чемпіонат, Віталій Володимирови уже знав, що в рядах "Волині" відбудеться серйозна чистка. Зокрема, мова йшла про легіонерів, які були неготовими працювати в атмосфері фінансової невизначеності і цим тільки нервували одіозного наставника. Кварцяний почав створювати практично новий колектив.

Петр Занєв, Даніель Суботіч, Душан Савіч і Леандро – це ті легіонери, хто з "Волинню" розпрощався. І Віталій Володимирович ні за ким із них не шкодував, так як не бачив перспектив у команди, укомплектованої цими виконавцями. Леандро, до прикладу, Кварцяний характеризував як непоганого за навиками, але доволі безхарактерного футболіста, Душана Савіча – як гравця вибагливого. Також були втрати і футболістів з українським паспортом. Євген Павлов, Сергій Пилипчук, Павло Циркуренко, Олександр Насонов не були гравцями системовизначальними у "Волині", тому з ними розстались доволі легко. Артем Бобух був відправлений у оренду, Олексій Бабир – відзаявлений через профнепридатність. Максим Старцев пішов через непорозуміння із керівництвом і невизначену ситуацію із фінансуванням, а Ярослав Кінаш кількома провальними матчами потрапив у немилість до Кварцяного і був відпущений як вільний агент. Це стало чи не найбільшою несподіванкою "вихідних" трансферів "Волині", адже Кінаш перед стартом сезону розглядався як один з основних претендентів на стабільне місце в опорній зоні команди.

Втім, то ще раз підтвердило той факт, що Віталій Кварцяний – керівник безпристрасний. Місця тих, хто пішов, зайняли, знову ж таки, орендовані та вільні агенти. Артем Кичак та Денис Шеліхов підвищили конкуренцію на воротарській позиції, хоча, жоден з них не зміг витіснити з основи Неділька. Також в оренду прийшли Ерік Матуку (із "Дніпра"), в якому Кварцяний розвивав (і розвиває) універсалізм, свідченням чого є гра номінально центрального захисника і на правому фланзі оборони, і в опорній зоні- Тимур Парцванія (із "Динамо"), який також осінню відігравав роль певного рятівника – коли потрібно було замінити когось із основи. Ще один орендований – Сергій Шевчук- але до основи поки що нападник не пробився. В колективах нижчого дивізіону були знайдені Дмитро Козьбан, Редван Мемешев та Дмитро Немчанінов – і то тріумфи селекційної служби "Волині". Із цього тріо найважче адаптуватись було Козьбану, а от Мемешев і Немчанінов стали твердими гравцями основи. І в них, звичайно, не обходилось без провальних поєдинків, але то спільна риса для всіх лучан. Прийшла також до "Волині" група екс-"кривбасівців": Віталій Гошкодеря, Богдан Шершун і Мішель Бабатунде. Всі троє принесли у осінній частині змагань своїй новій команді немало користі, а Бабатунде, взагалі, став одним з прихованих лідерів колективу.

Нарешті, єдиним гравцем, що приєднався до "Волині" із зарубіжжя, став ізраїльський оборонець Гал Шиш, який відразу закрив проблемну позиції лівого захисника.

Тобто, літню трансферну кампанію лучан можна назвати ризиком (бо запрошувались гравці без належної адаптації до УПЛ), але ризиком, після якого можна випити келих шампанського.

Фізична готовність

Часто фізична готовність була тією єдиною перевагою, якою намагались брати своїх суперників лучани. Колись виходило – як, до прикладу, в домашніх матчах проти "Таврії", "Металурга" (Д), але частіше – одного цього було замало. Належна фізична готовність, не підкріплена тактичною вишколеністю, була надто слабкою зброєю. І саме в тих матчах, де "Волині" вдавалось чітко слідувати заздалегідь визначеному Віталієм Кварцяним плану, вдавалось здобувати перемоги.

Власне, у фізичній готовності лучан спостерігалась певна тенденція: на початку сезону "Волинь" майже не мала проблем із "фізикою"- були енергозатратні, але успішні поєдинки проти "Динамо", "Таврії", донецького "Металурга", "Ворскли", "Іллічівця" і такі ж важкі, але тепер уже без результату поєдинки другої половини першого кола – проти "Говерли", "Севастополя", "Таврії". Якщо в дуелі із ужгородцям лучанам забракло ще також тактичної виучки, то невдачі проти крамчан, як здалось, були викликані саме проблемами із фізичною підготовкою. "Севастополь", попри те, що першим пропустив, потім перебігав "Волинь" і навіть у меншості вирвав три очки, а "Таврія", програючи 0:2, зуміла повернути боротьбу у протилежне русло.

Певні висновки можна зробити і по розподілу забитих-пропущених м'ячів "Волині" по таймах. Так, більше третини (13 із 18) своїх голів лучани забили до перерви, а пропускали більше – після неї (17 – у другому таймі- 11 – у першому). Не найкращу колективну фізичну готовність можна ще пояснити відсутністю кадрової стабільності. Віталій Кварцяний часто і суттєво тасував основу, що не дозволяло легко всіх підвести під один знаменник- до того ж, ускладнювали ситуацію і доволі часті травми.