Що тільки не говорили про Віталія Кварцяного та його методи роботи в Волині. З чим тільки не порівнювали: служба в збройних силах, школа життя, тоталітарний режим. Частіше за все це була яскрава гіперболізація, але заснована на реальних подіях. Розповіді очевидців говорять, що слова "не такий страшний вовк як його малюють" в цьому випадку не працюють. Тиран. Деспот. "Прєступнік".

Щоб там не говорили, але заради місцевого футболу і рідної команди Кварцяний готовий був піти на все. Здавалося, він вічний не лише в минулому часі, а й у майбутньому. Проте ще влітку керівництво клубу змушено було піти на фінансування з боку інших компаній, що в майбутньому й призвело до звільнення Кварцяного. Ніхто не хоче мати в себе підлеглого, який говорить прямо, іноді не дотримуючись пристойності та встановлених норм поведінки. Щодо правдивості, справедливості та толерантності - то Кварцяний такі речі ніколи не стримували. Проте його розлучення з Волинню все одно стало великою несподіванкою.

Тим більше, що напередодні сезону сам Кварцяний говорив про великі амбіції. Якщо минулий сезон команда догравала досить дивним складом, то в міжсезоння було зроблено кілька непоганих трансферів (Масло, Шиков, повернулися Шарпар і Майкон, ще кілька бразильців). Один з кращих гравців команди першої частини сезону Гобер розповів, що його давно хотіли запросити, але не могли домовитись по грошам. Тобто Волинь отримала можливість запрошувати тих, хто раніше не погоджувався туди йти.

На початку й успіхи були. В перших восьми турах команда програла тільки двічі (один раз в Кривому Розі після безглуздого голу Грінченка-Неділька), а потім виникли труднощі. Нестабільність. Наприклад, волиняни програли п'-ять матчів поспіль в чемпіонаті, а всередині цієї серії перемогли Іллічівець в кубковій грі 7:1. Потім знову вдала серія, а за нею чотири поразки поспіль в кінці року. Проте мало хто насправді зможе довести, що Кварцяного було усунуто через результати чи гру команди.

Історія після матчу з Металістом стала останньою каплею. Звинувачення і погрози Кварцяного, слова близького до керівництва Волині Ігоря Коломойського. Довгий язик до звільнення довів.

Запрошення колишнього тренера Динамо та свіжого переможця континентального клубного турніру в Азії Анатолія Дем'-яненка стало символом великого апетиту керівників Волині. В Луцьку почали говорити про сильних гравців, новий стадіон, єврокубки. Але як би зараз не намагались відокремити Волинь до Кварцяного і після нього - це не вдається.

Дем'-яненко постійно говорить, що йому не подобалась гра команди за минулого тренера, він прагне змін. Але багато гравців не один рік виховувались Кварцяним, приходили під конкретну модель гри, тому їх важко перевчити. Бути іншим не означає бути кращим. Поки і Дем'-яненко не довів, що його "інша" Волинь буде кращою за минулі зразки.

Проте й висновки робити зарано. Мабуть на перші 10 матчів перед тренером не ставили надважких завдань. Протягом весни Дем'-яненко переглянув велику кількість гравців, часто змінював склад, вводив до основи молодих гравців. Так буде виглядати цей період, якщо в майбутньому Волинь під керівництвом тренера заграє сильніше и почне здобувати перемоги частіше, ніж одна в п'-яти турах. В іншому випадку цей період матиме вигляд спроб щось змінити, але повної неспроможності це зробити. Навряд виступ лучан весною задовольняє тренера, керівництво та вболівальників. Важливіше, аби це не повторилось в наступному чемпіонаті.

Та й тримається Волинь на гравцях, яких привів до команди Кварцяний, колишніх її лідерах. Дем'-яненко підтягнув до основи молодих гравців, довіряв запрошеним взимку, але за виключенням Пилипчука позитивної оцінки не заслужив ніхто. Шеліхов, Приндета і Савіч грали нестабільно, Насонов та Романчук згадуються лише в негативному плані. А лідерами команди як і раніше були Сімінін, Шарпар та Майкон, якого спочатку ледве за двері не виставили. Знову ж таки тільки майбутній сезон розсудить оптимістів та їх одвічних ворогів песимістів. Одні вважають, що Дем'-яненко потихеньку рухається вперед, інші не бачать нічого позитивного в роботі нового тренера. Найголовніше те, що остаточний висновок на теперішньому етапі діяльності Дем'-яненка робити не варто.

Тим більше, що влітку склад команди може серйозно змінитись. Ті ж Майкон і Шарпар можуть залишити Волинь, напевне будуть новачки, а якщо команда прагне потрапити по закінченню сезону до Ліги Європи, то новачки ці мають бути сильними. І не один-два, а п'-ять-шість. Адже хоч Волинь і билася з Шахтарем та Динамо, але взагалі на справила враження команди, яка відповідає заявленим амбіціям.

Перехідний період - по-іншому важко сказати. Міст. Проте поки точно не видно, що на іншому боці цього моста. Чи буде там краще?

Ігор Бойко, Football.ua