###Свисток по-українськи. Суддівський аналіз матчів 20-го туру УПЛ ###

Після бурхливого з точки зору суддівства дебютного весняного туру настало певне затишшя. Зрештою, непомітність суддів теж до певної міри продиктована обставинами – надто вже монотонними були поєдинки в Донецьку, Полтаві, Кривому Розі і Києві. Натомість арбітр матчу «Карпати» - «Чорноморець» Анатолій Абдула зі своїми обов'язками в центральному матчі туру впорався блискуче. Втім, слово експертам UA-Футболу – колишнім арбітрам ФІФА Мирославові Ступару і Сергієві Шебеку.

«Металург» Д – «Іллічівець» - 0:0. Суддя – Сергій Даньковський (Київ)

77-ма хвилина. Нападник господарів Мораеш короткою передачею справа знайшов у штрафному майданчику суперників партнера за командою Леонардо. Той виконував простріл, але з близької відстані влучив у руку Олексієві Полянському. Арбітр вказав на позначку й «Металург» отримав змогу відкрити рахунок у матчі.

Мирослав Ступар: Даньковський розібрався в ситуації чітко. Одинадцятиметровий безапеляційний. Окрім того, в цьому матчі вперше помітив узгоджену роботу судді в полі і додаткового асистента Віктора Швецова. Полянський виставив руку в сторону і природнім положенням руки це не назвеш. Показово також, що оборонці «Іллічівця» не сперечалися з рішенням арбітра. Полянський діяв неправильно, бо в таких ситуаціях прийнято, аби уникнути різних випадковостей, ховати руки за спину.

Сергій Шебек: Цей момент навіть не назвеш суперечливим. Арбітр вчинив абсолютно вірно. Полянський знаходився в метрі від Леонардо, та хоч відстань між гравцями була невеликою, в цьому епізоді це ні про що не свідчить. Спершу рука Полянського була внизу. В момент прострілу оборонець підняв руку вгору і тим самим перекрив простір, завадивши м'ячеві дійти до адресату. Даньковський правильно обрав позицію й завдяки цьому миттєво вказав на одинадцятиметрову позначку.

«Металург» З – «Таврія» - 0:1. Суддя – Олександр Білокур (Донецьк)

Бригада Олександра Білокура розпочинає матч / фото - Ганна Барко

5-та хвилина. Капітан запоріжців Сергій Рудика, пресингуючи центрбека гостей Селіо, змусив того поспішно вибивати м'яч з меж власного штрафного майданчика. Однак бразилець влучив у Рудику, після чого «куля» не полетіла в напрямку воріт лише тому, що влучила в руку Селіо. Арбітр пенальті не призначив.

Мирослав Ступар: Олександр Білокур, для якого цей матч був дебютним в Прем'єр-лізі, гри не зіпсував. Тим не менш, недобре, коли починаєш з ляпів. М'яч рикошетом від Рудики потрапив Селіо у груди, а потім опустився вниз. З повтору чітко видно, що бразилець навмисне підіграв собі зап'ястям. То лише з першого погляду видається, що м'яч торкнувся руки Селіо випадково. Це не так. Якби оборонець «Таврії» не підправив собі м'яча, Рудика міг увійти в штрафний майданчик і вдарити по воротах.

Можливо, Білокур, який відстав від моменту, помітити деталей епізоду не міг і взяти на себе відповідальності за призначення пенальті теж. Але чому рефері в полі не допоміг додатковий асистент Сергій Скрипак? Так, момент був непростим, тому категорично звинувачувати суддів не можна. Але факт залишається фактом: в двох поспіль турах Скрипак, працюючи в ролі додаткового асистента, не допомагає арбітру в полі. Нагадую, що тиждень тому в Сімферополі той же суддя не допоміг Дерду призначити пенальті у ворота «Карпат». Зараз він проявив пасивність повторно. Природу цієї пасивності Скрипак здатен пояснити лише сам.

Сергій Шебек: Момент дуже дискусійний з тієї точки зору, чи зіграв Селіо рукою навмисно. Білокур цього моменту чітко не бачив. Чому? Через те, що в мить, коли правий оборонець «Таврії» віддав передачу на Селіо, арбітр почав відходити від цього моменту. Це й є молодість і зумовлене цим невміння читати гру. Якби в судді був досвід, при передачі справа на Селіо рефері почав би зміщуватися ближче до епізоду, помітив би, що Рудика збирається пресингувати оборонця гостей. Відбулося ж наступне: коли гравець «Металурга» зблизився з Селіо, відстань між ними була дуже маленькою. Бразилець, вибиваючи м'яч, влучив в корпус Рудиці і від нього «куля» відскочила Селіо в плече. Сімферополець, розуміючи, що суперник може перехопити м'яч і створити небезпеку, в момент, коли м'яч опускався, зіграв рукою. Саме зіграв, бо на повторі можна помітити рух руки до м'яча. Відповідно, суддя мав призначити пенальті. Цікаво також, чи бачив цей момент додатковий асистент. Не виключаю, що з-за спини Селіо деталей епізоду він міг не помітити.

У полі зору / фото - Ганна Барко

Хоча загалом, якщо прибрати цей момент, то дебютну для себе в Прем'єр-лізі гру Білокур провів гарно. Він контролював події на полі, добре пересувався, правильно виносив санкції.

49-та хвилина. Після передачі зліва капітан кримчан Сергій Назаренко з одинадцяти метрів головою намагався спрямувати мяч в кут воріт Віталія Руденка. Чи не перебував Сергій у офсайді?

Сергій Шебек: Асистент Береговий в моменті розібрався прекрасно. В момент передачі в офсайді знаходився Фещук, а Назаренко вибігав з глибини.

53-тя хвилина. Нападник сімферопольців Максим Фещук отримав м'яч в районі одинадцятиметрової позначки після передачі зліва й відразу віддав пас на хід партнеру. Втім, гру знову зупинив помах прапорця асистента – ще один суперечливий офсайд.

Сергій Шебек: Аналогічна з попередньою ситуація і на цей раз той же лайнсмен Береговий помилився. Фещук в момент передачі знаходився на одній лінії з останнім оборонцем «Металурга», навіть рука запоріжця була до лінії воріт ближче, ніж корпус нападника «Таврії».

Мирослав Ступар: В цілому пересування Білокура по футбольному полю було занадто монотонним. Особливо враховуючи той факт, що Олександр – молодий арбітр. Суддя має знаходитися ближче до епіцентру подій, ніж то було у випадку з донеччанином у Запоріжжі. Окремі помилки пов'язані саме з цим.

«Кривбас» - «Зоря». 3:0. Суддя – Юрій Вакс (Сімферополь)

Юрій Вакс великого клопоту не мав / фото - Дмитро Білоненко

Мирослав Ступар: Цей матч варто відзначити в тому контексті, що він один з небагатьох в нашій Прем'єр-лізі, котрий завершився без дисциплінарних санкцій. І в цьому вбачаю заслугу Юрія Вакса, котрий за формальними ознаками кілька карток міг показати. Радий за сімферопольця, що він не прислуховується до рекомендацій, згідно яких футболістів треба карати за будь-які порушення. Насправді треба діяти за правилами, але згідно духу гри.

«Карпати» - «Чорноморець». 1:2. Суддя – Анатолій Абдула (Харків)

Непомітний Абдула / фото - Тарас Кузьменко

Мирослав Ступар: І сам матч, і арбітраж в ньому викликали у мене захоплення. Не помітив ні так званого весняного футболу, ні відповідного недосконалого суддівства. То за умови, що поєдинок був справді непростим, а кількість порушень в ньому була надзвичайно високою – 22 у львів'ян, 25 в одеситів. 47 фолів для хороших команд, які наближаються до топ-групи Прем'єр ліги – це занадто.

Негативний момент з точки зору суддівства помітив лише один, коли оборонець «Карпат» Ігор Пластун, лежачи в'їхав ногою в лежачого суперника. Звісно, це мала бути картка. Але Абдулі побачити цей момент було важко. Йому мав допомогти асистент за ворітьми. Очевидно, Олександр Іванов, під яким відбувся цей інцидент, сконцентрувався на іншому моменті. В цілому ж Абдула не заважав грі і показав, не дивлячись на велику кількість порушень, всього п'ять карток. Це дає нагоду говорити про якийсь рівень позитиву в роботі харківського судді. Зрештою, судили матч не «новачки» на стадіоні, а досвідчені арбітри.

На контролі / фото - Тарас Кузьменко

«Говерла» - «Дніпро» - 0:1. Суддя – Дмитро Кутаков (Бровари)

13-та хвилина. Півоборонець ужгородців Артур Єдіґарян після розрізного пасу з центру вийшов сам на сам з Яном Лаштувкою і відправив м'яч у ворота. Втім, взяття воріт арбітр не зафіксував, вважаючи, що вірменський легіонер господарів перебував в офсайді.

Мирослав Ступар: Вкотре «Говерла» потрапила під каток суддівських помилок. Асистент зірвав чистий вихід один на один. Не сперечаюся, момент був динамічним. Але чомусь концентрація уваги асистента була зосереджена тільки на Єдіґаряні. Того ж, що на протилежному фланзі стояли значно ближче ло лінії воріт гостей оборонець «Дніпра» і нападник «Говерли», асистент чомусь не помітив. Але про що ми будемо говорити, коли помилку допустили «новачки» на стадіоні?

Сергій Шебек: Дуже важкий момент. В динаміці, без повторів і стоп-кадрів, розібратися, чи перебував Єдіґарян в офсайді, дуже складно. Спершу навіть здалося, що асистент, зафіксувавши положеня поза грою, був правий. Але якщо роздивитися цей епізод крок за кроком, то помітимо, що лайнсмен все ж помилився. Це – звичайний людський фактор. Асистент не може, як ми, зробити стоп-кадр і прийняти рішення пост-фактум. Так чи інакше, була зірвана гольова атака і чистий вихід Єдіґаряна один на один.

Бригада Кутакова / фото - Роман Сенишин

25-та хвилина. Хавбек «Дніпра» Сергій Кравченко навісив м'яч зі штрафного, а Віталій Манзюк ударом головою відправляв м'яч у кут воріт суперників. Проте м'яч влучив у стійку. На добивання в боротьбі з Павлом Щедраковим першим встиг нападник Роман Зозуля, котрий відправив м'яч у сітку. Арбітр голу не зарахував, вважаючи, що Роман порушив правила.

Мирослав Ступар: Арбітр розібрався в ситуації чітко. Хоча після гри дніпропетровці видавали справжні перли про те, що їм не давали грати і перемагати. Гол скасований правильно і тут знову варто відзначити позитивні зрушення в співпраці арбітра в полі і додаткового асистента. На мій погляд, саме з подачі судді за ворітьми Анатолія Жабченка Кутаков зафіксував порушення з боку Зозулі.

Сергій Шебек: Рішення судді абсолютно правильне і невдоволення дніпропетровців марне. Кутаков знаходився в хорошій позиції і видимості йому ніхто не перекривав. Зозуля, після того, як м'яч відскочив від стійки, вдарив Щедракова по задній частині стегна і лише потім м'яч від ноги оборонця влетів у ворота. Мені здається, що Кутаков в цій ситуації розібрався сам, хоча не виключаю, що йому допоміг Анатолій Жабченко. Такі припущення роблю на основі того, що деякі гравці «Дніпра» побігли сперечатися саме з додатковим асистентом.

67-ма хвилина. Оборонець закарпатців Євген Макаренко на своєму правому фланзі відверто збив Романа Зозулю. Арбітр призначив штрафний удар, але попередження, яке було б для Євгена другим, не показав.

Мирослав Ступар: Кутаков вчинив вірно, бо не поступив як формаліст. Бо формалізм ніколи не вважався вищою стадією розвитку. Футбол – це ж не шахи, в яких взявся за фігуру і ходиш. В нашій грі є речі, які трактуються на розсуд арбітра. Вважаю, що Кутаков, не показавши другої жовтої картки Макаренку, вчинив правильно. Це було б рішення, яке не сприяє самій грі. Рефері уник зайвих нарікань і конфронтацій, які вилученнями в схожих ситуаціях видумують собі на голову самі арбітри.

Сергій Шебек: Зозуля під час прориву зрізував кут і прямував в напрямку штрафного майданчика. Тобто, Макаренко, порушивши правила, зірвав дуже перспективну атаку. Підстави попереджувати Макаренка вдруге в арбітра були. Але, на відміну від багатьох інших матчів, де арбітри розкидалися картками, в цій Кутаков, обмежившись усним зауваженням, вчинив абсолютно вірно. Суддя вчинив по-гравецьки, очевидно, врахувавши, що «Говерла» бореться за виживання і кожне очко їй на вагу золота. Якби Макаренко пішов з поля, інтрига в цьому матчі померла б. В підсумку і ужгородці зберегли гравця, і «Дніпро» таки забив переможний гол. Кутаков, можна сказати, прийняв дипломатичне рішення, яке я можу підтримати, хоча, звісно, виправдовувати не збираюся.

68-ма хвилина. Після подачі зі штрафного у виконанні Сергія Кравченка півоборонець «Говерли» Кирило Петров зрізав м'яч головою у власні ворота. Суддя гол зарахував. Але чи не підштовхнув нападник «Дніпра» Зозуля свого візаві Щедракова, котрий намагався перервати передачу й встигав до м'яча швидше, ніж Петров?

Мирослав Ступар: Футбол – не баскетбол. У нас контактна гра. За приклад в таких ситуаціях маємо брати європейське сіддівство. Там такі голи зараховуються. Це нормальне явище, коли у футболі хтось когось підшовхує.

Сергій Шебек: Не дивлячись на зауваження стосовно того, що Зозуля підштовхував Щедракова, мушу сказати, що взяття воріт суддя зафіксував правильно. Перед тим, як відбулася передача від Кравченка, спершу Щедраков трохи притримував нападника «Дніпра», а потім було навпаки. Зозуля притиснув Щедракова в боротьбі.

Від редакції. Епізод з взяттям воріт «Говерли» став предметом жвавого обговорення журналістів UA-Футболу. Звісно, серед нас нема арбітрів ФІФА, однак вважаємо за потрібне висловити власну, суб'єктивну точку зору. На наш погляд, Зозуля відверто вперся в Щедракова і таки перешкодив тому встигнути до м'яча. Виходячи з цього, вважаємо, що арбітр мав призначити штрафний в бік воріт «Дніпра».

«Волинь» - «Динамо» - 0:2. Суддя – Юрій Можаровський (Львів)

Команда київського "Динамо" та лазерне спостереження / фото - ФК "Динамо"

Сергій Шебек: Юрій Можаровський провів цей матч дуже добре. Поєдинок був непростим, цікавим, сповненим єдиноборств з першої до останньої хвилини. Всі картки рефері показав правильно, рішення його не виликають сумнівів. Видно, що до Юрія прийшла стабільність в роботі. То раніше він міг один матч провести прекрасно, а потім через три-чотири тури видати поєдинок середнього рівня. Зараз, очевидно, Можаровський набрався досвіду і до нього прийшла впевненість у своїх силах. І цей поєдинок є яскравим підтвердженням моїх думок. Шкода лишень, що у Луцьку арбітра в полі підвів його асистент.

50-та хвилина. Динамівець Андрій Ярмоленко відкрив рахунок в матчі після того, як Лукман Аруна скинув м'яч йому під удар, знаходячись на лінії штрафного майданчика. З повтору видно, що знаходився капітан киян майже в метровому офсайді.

Мирослав Ступар: Очевидна помилка асистента Лібстера. У багатьох виникають сумніви, чи не одержав Ярмоленко передачі від оборонця «Волині» Сергія Сімініна. Лише в такому випадку, коли Лібстер, тільки не зрозуміло, яким чином, міг це побачити, він був би правим. Вважаю, що свою роль мав тут відіграти й додатковий асистент, котрий міг розібратися в цій абетковій ситуації не гірше за Лібстера. Тобто, розібратися в тому, від Аруни чи від Сімініна м'яч потрапив до ніг Ярмоленка. Але, припускаю, що суддя за ворітьми побоявся взяти на себе відповідальність. Ярмоленко знаходився в очевидному офсайді. Раніше в таких ситуаціях арбітри брали відповідальність за прийняття рішень на себе. Той факт, що асистент заснув чи не побачив, виправданням не слугували. Але, очевидно, в Можаровського теж виникли сумніви стосовно того, від кого Ярмоленко отримав передачу.

Сергій Шебек: Офсайд у Ярмоленка був очевидним, він знаходився ближче до лінії воріт в порівнянні з останнім оборонцем «Волині» приблизно на метр. Найдивніше, що асистент Лібстер, який підняв прапорця, обрав правильну позицію, він знаходився на одній лінії з останнім захисником господарів. Як він міг не побачити положення поза грою - не відаю.

61-ша хвилина. Лукман Аруна розрізним пасом з середини поля виводив на побачення з Максимом Старцевим Брауна Ідейє. Лайнсмен підняв прапорець і тим самим зупинив гру, зафіксувавши в нігерійця дуже сумнівний офсайд.

Сергій Шебек: Той же Лібстер зірвав чистий вихід один на один у виконанні Ідейє. І знову ж лайнсмен знаходився в правильній позиції і начебто мав помітити, що оборонець «Волині» на правому фланзі знаходився до лінії власних воріт ближче, ніж нігерійський нападник киян. З огляду на цей, а також на попередній моменти роботу Лібстера в цьому матчі можу оцінити негативно, адже він фіксував офсайди три чи чотири рази і двічі ці рішення були помилковими.

Причина такого явища проста: арбітри в Україні надто швидко просуваються по службових щаблях від арбітра-початківця в Прем'єр-лігу. Лібстер став асистентом в елітному дивізіоні всього за три роки суддівської діяльності. Така ж історія з асистентом з Запоріжжя Висоцьким. Чи варто після цього дивуватися, що ці лайнсмени допускають такі елементарні помилки? Той же Лібстер в матчі 15-го туру «Металіст» - «Таврія» в аналогічній з нинішньою луцькою ситуації на 36-й хвилині не зарахував чистий гол у ворота гостей, а на 65-й хвилині помилково зірвав вихід один на один сімферопольця. Все це – через брак досвіду. Перед роботою в Прем'єр-лізі арбітри повинні «поваритися» в першій і другій лігах, тоді таких елементарних помилок не буде.

Мирослав Ступар: Нині судді звикли повністю довіряти асистентам і, в принципі, вони праві, бо навіщо їм в такому випадку асистенти на лінії взагалі? Втім, переглядаючи матчі нашої Прем'єр-ліги найчастіше приходиш до висновку, що кожен арбітр діє сам за себе, в силу власних можливостей, знань, вмінь і навиків. Колегіальні рішення в мачтах нашого чемпіонату – рідкість. Позитивні зрушення на прикладі тих же Швецова і Жабченка є, але загальна картина залишається невтішною. Через те маємо результативні помилки за прикладом Лібстерової.

Взагалі в цього асистента такі похибки виникали й в осінній частині чемпіонату. Найчастіше вітчизняні асистенти не допомагають арбітрам, а, навпаки, їх шкодять. З огляду на це треба поставити наболіле запитання: чому у наших суддів немає постійних асистентів, які часто працюють разом і розуміють один одного з напівпогляду? Психологічна сумісність в бригаді має бути обов'язково. Це – додатковий позитив і надія на те, що арбітраж буде більш якісним. Втім, скільки на цю тему вже сказано? До наших думок не прислухається ніхто...-