###Волинь - Динамо 1:4. Тактичний аналіз матчу ###

Формації команд

Тиждень тому луцька «Волинь» Віталія Кварцяного здобула перемогу над донецьким «Шахтарем» вперше за останніх 14 матчів. Зважаючи на енергозатратність футболістів, що викликана тактичними міркуваннями наставника, розраховувати на те, що «Хрестоносці» зможуть провести два таких матчі на протязі 10 днів, не доводилось. Це, власне, знайшло своє підтвердження в грі.

Місце в воротах «Волинь» зайняв Віталій Неділько, в центрі захисту розташувались Ванче Шиков і Ян Масло, на флангах захисту справа Ерік Матуку, а зліва Галь Шиш. В опорній зоні грала двійка гравців: Ігор Скоба нижче в зоні між захисниками і півзахисниками працював персонально по Роману Безусу, а також Флорентін Матей – гравець, більш зорієнтований на атакуючі дії, тож румун, відповідно, мав найбільший вплив на розвиток атак «Волині». Дмитро Нємчанінов, граючи лівого півзахисника, сідав по полю значно нижче, щоб допомогти Шишу протидіяти Ярмоленку. На протилежному фланзі вийшов Редван Мемешев. Ерік Бікфалві в якості атакуючого півзахисника і на вістрі Шумахер.

Звична на перший погляд тактична схема «4-4-1-1», але з огляду на роботу гравців на полі дії команди радше не можна вписати в одну тактичну систему, адже гра «Волині» в захисті носить зонно-персональний характер або навіть персонально-зонний. Справа в тому, що побудова захисних дій підопічних Віталія Володимировича будується переважно від розташування суперника в нападі, тому в залежності під позицій гравців, що ведуть наступ, формується ігрова схема «Волині». Луцькій команді властива жорстка персональна опіка кожного гравця суперника. Зокрема, Матуку опікав персонально Гусєва не тільки в власній зоні дій, слідуючи за ним по всій ширині поля, винятком було лише зміна позицій Олега з Ярмоленком. На протилежному фланзі Шиш персонально опікав Ярмоленка, а Нємчанінов активно вів йому допомогу. В середній частині поля Скоба діяв проти Безуса, Матей проти Аруни.

Такий тип захисту є дуже енергозатратним і має очевидні недоліки. Суперники, які перебувають під опікою, можуть зміститись з флангу в центр чи навпаки, відтягуючи за собою гравців, що працюють проти них персонально, і тим самим відкрити простір для своїх партнерів по команді. В даному матчі звичайне зміщення Ідейє в фланг чи Безуса в фланг відразу відкривало простір перед штрафним майданчиком, адже гравці захисту «Волині», переслідуючи своїх опонентів, не встигали закривати цю зону. Саме цим і викликана велика кількість ударів з-за меж штрафного майданчика динамівцями. Загалом, настільки сильно зорієнтований персональний захист утворює хибне відчуття компактності побудови команди, але якщо гравці не встигають перебудуватись чи програють індивідуальні єдиноборства, то перед суперником з'являється надто багато вільного простору. Цей тип захисту активно використовувався в з 70-х років до 2000-х, але згодом поступився місцем зонному типу побудови. Критикувати за такий підхід тренерів, які продовжують його використовувати, напевно, буде не правильно, принаймні поки дана тактика приносить результат.

Кияни вийшли в звичному для себе розташуванні «4-2-3-1». Місце в рамці воріт зайняв Олександр Шовковський, в центрі захисту – Домагой Віда і Євген Хачеріді, зліва – Макаренко, справа – Сілва. Даніло в зв'язку з подвійною персональною опікою Ярмоленка від Шиша і Нємчанінова фактично висунувся в позицію правого півзахисника. В опорній зоні Огнен Вукоєвич грав правіше, а Лукман Аруна лівіше. Вже згаданий Ярмоленко діяв в позиції правого вінгера зі зміщенням в центральну частину поля, на протилежному фланзі – Олег Гусев. Атакуючий півзахисник – Роман Безус, котрий доволі часто відходив на крок назад для початку розвитку атаки команди. Ну і на вістрі вийшов Браун Ідейє.

Всі вище описані характеристики як командних так і індивідуальних дій прослідковувались на протязі всієї гри і мали вирішальний на неї вплив. Підопічним Кварцяного очевидно не вистачало руху на полі, що не дозволяло їм встигати покривати залишений вільний простір в тих випадках, коли вони програвали індивідуальні двобої.

Порівняльні характеристики Редвана Мемешева з Андрієм Ярмоленком

З порівняльних характеристик Ярмоленка з Мемешевим видно, наскільки більший вплив на гру мав вінгер «Динамо», особливо що стосується дій в останній третині поля. Велика кількість дриблінгу від Андрія та самостійного пошуку ударної позиції витікала з обмеженої кількості варіантів розвитку атаки. Проблема взаємодії гравців групи атаки «Динамо» дуже обмежує індивідуально сильних виконавців в реалізації свого потенціалу, але наразі кроків до її вирішення не помітно.

Порівняльні характеристики Еріка Бікфалві з Романом Безусом

Ще більше помітна різниця в індивідуальній майстерності гравців «Волині» і «Динамо» в розрізі порівняльних характеристик Еріка Бікфалві і Романа Безуса, але, як і в попередньому випадку, варто звернути увагу на зону, виділену червоним кольором. Це та зона дій, в якій безпосередньо мав би працювати Роман, проте саме в ній Безус здійснив всього три передачі і один раз вдало йшов в дриблінг. Можливо з огляду на дії Романа, що повторюються з матчу до матчу, а саме, його дуже глибока позиція в центрі поля, звідки він розпочинає атаки, його вже ж варто награвати на позиції восьмого номера, де він себе почуває більш комфортно.

По перерві Віталій Кварцяний змінив Еріка Бікфалві на Дмитра Козьбана, що пояснюється бажанням додати гравця попереду на лінії з Шумахером та спробувати більш вертикально за допомогою довгих передач вести загрозу воротам «Динамо». Натомість кияни отримали більше простору попереду і легко вирішили долю цього матчу. Але і тут варто сказати, що, отримавши п'ять-шість ситуацій в швидких контратаках чотири в чотири, взаємодії між партнерами не відчувалось, і епізоди вирішувались завдяки індивідуальному класу виконавців.

Підсумки

Підсумовуючи, гра «Волині» проти «Динамо» вкотре довела, що видати два матчі поспіль з максимальним рівнем самовіддачі і концентрації команди з середини турнірної таблиці наразі не здатні, а в випадку з «Хрестоносцями» мали місце ще й тактичні міркування наставника та його погляди на футбол, що ще більше ускладнюють можливість проведення двох матчів на максимальних можливостях. «Динамо» провело вже звичний для себе матч, де з позитивних моментів можна відзначити лише результат і ще раз переконатись в класі виконавців. Зрештою, не видно за рахунок чого Олег Блохін збирається будувати командні дії, а це і буде висновком по його роботі.